Подiлитись
21/02/2022
Як коучинг допоміг почути себе
Євгеній Павлов

Історія Євгенія Павлова – яскравий приклад того, що життя може змінитися після однієї розмови. А ще – що коучинг часто призводить до доволі неочікуваних результатів. Про те, як він вплинув на громадського активіста з міста Конотоп, у сьогоднішній історії.

Євгеній Павлов – член правління громадської організації «Міжрегіональний інститут розвитку громад». Донедавна він очолював проєкт із розвитку технологій для громадського бюджету в Конотопі. Поки не зрозумів, що не на своєму місці та робить не своє. Вплинула на це значною мірою також пандемія: «З’явилося більше вільного часу, який я зміг присвятити саморозвитку та пізнанню самого себе, в тому числі за допомогою коучингу».

Під час роботи з коучем у Програмі коучингової підтримки для лідерів громадських організацій у межах проєкту «3DProject: Розвиток попри перешкоди» Фонду Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу Євгеній уперше почав питати себе, чому досі робив той чи інший вибір у житті.

«Я зрозумів, що брався за багато речей просто тому, що не вмів сказати «ні». А ще переконував себе, що якщо чогось не знаю, то треба це обов’язково спробувати. Я підходив до всього раціонально і водночас був нещирим сам із собою», – зізнається активіст. 

Крім того, Євгеній прийшов із питаннями комунікації, яка суттєво змінилася під час пандемії: «Способи сприйняття інформації трошки обмежені у чатах і месенджерах, бо ти не чуєш інтонації людей, не бачиш їхнього настрою, але маєш сприймати, що тобі кажуть, та адекватно на це реагувати. Ми обговорювали з коучем, яку віддачу це викликає всередині мене та що з цим робити».

Зміна запиту

У громадській діяльності він уже чотири роки, але тільки зараз побачив, що привела його сюди випадковість. У процесі коучингу чоловік зміг визначити, що для нього є дійсно цінним і якою дорогою рухатися далі: «Прикро, але виявилося, що дорога, якою я йшов досі, – не та, якою насправді хочу йти». Розповідає, що ніколи сам собі не ставив запитань, які виникли під час роботи з коучем, а тому неабияк здивувався тим «метаморфозам на фундаментальному рівні», які почали відбуватися. «З’ясувалося, що цей досвід перекриває за значимістю все, що було досі. У цій програмі я прийшов до точки, яка була необхідна мені все життя», – каже Євгеній.

Участь у коучинговій програмі дала йому більше чіткості й внутрішнього розуміння, як розвиватися. Коучка Євгенія Олена Трегубенко розповідає, що його першочерговим запитом було те, як правильно розставити пріоритети та поєднати різні напрямки діяльності.

«А коли ми почали працювати, то виявилося, що головний запит інший. Не бігти, як білка у колесі, а зупинитися й почути себе», – коментує коучка. 

Після чесних розмов на коуч-сесіях Євгеній вирішив покинути громадський сектор. Каже, що для колег це не стало великою несподіванкою. Вони вже знали про його бачення свого розвитку й розуміли, що раніше чи пізніше це станеться. «Я не хочу просто попрощатися. Якщо буде потрібна моя підтримка, залюбки допоможу. Але наразі план такий, що моєї участі буде все менше і менше після закінчення проєкту, який веду», – розповідає активіст.

Коучка Олена Трегубенко каже, що рішення Євгенія змінити сферу діяльності її не надто здивувало. Мета Коучингової програми в межах “3DProject” – підсилення команд громадських організацій у часи пандемії, але дуже важко передбачити, що буде відбуватися з кожним клієнтом. Мета може змінюватися у процесі роботи. «Якби він залишився в організації, але без мотивації й бажання там далі працювати, це теж не було би добре для проєкту», – коментує Олена.

Зміна маршруту 

Для активіста проєкт став можливістю прислухатися до себе – своїх запитів і бажань та, врешті, таки почути себе. Каже, що досі такої можливості у нього не було, як і не було бачення, ким він хоче бути за п’ять-десять років. 

Після роботи з коучкою маршрут почав вимальовуватися. Євгеній переконаний, що цей процес приведе до нового оточення, інших звичок, уподобань та перегляду своїх пріоритетів:

«Я зміг виявити лакмусові папірці, які дозволяють мені зрозуміти: що моє, а що ні, чого насправді я прагну, а чого ні. Здавалося би, кілька розмов із коучем – то всього піщинка на тлі всього життя. Але вона дала поштовх до внутрішніх змін, які вже потягнули за собою і ще потягнуть шлейф змін зовнішніх».  

Коучинг підштовхнув Євгенія зробити сміливий крок і зізнатися самому собі, що настав час вибирати іншу дорогу. Нею стане програмування, яке поки було для нього тільки хобі. Але Євгеній розумів, що хоче цим займатися більше та ґрунтовніше. 

Крім того, він завершує марафон із щоденних медитацій, записався на курси англійської та зайнявся кросфітом: «Разом із коучем ми прийшли до того, що я маю робити більше речей, які допомагають відчувати, прислухатися й пізнавати себе. Я знаю, що дорога тільки починається, але вже щиро радію тим змінам, які бачу».