Ірина Саранча, голова громадської організації «Паросток» у місті Вінниця, прийшла до коуча Програми для лідерів ГО із професійним виснаженням. До вигоряння призвели багато факторів: специфіка роботи, велика кількість проєктів, необхідність бути включеною у кожен, перевантаження і виклики пандемії. Як із цим бути далі, Ірина не знала, поки безпосередньо не розпочала роботу з коучем. 

«Я зрозуміла, що маю приділяти час не лише професійній діяльності, а й особистому життю. Не можна працювати до виснаження, треба думати і дбати про себе теж», – каже голова правління. Однак на практиці реалізувати це активістці поки складно. Каже, що звикла «гнатися за успіхом» й жити у швидкому ритмі: «Я не вмію по-іншому. Це просто не мій стиль. Але зараз настала готовність відмовлятися від якихось проєктів. Я хочу трошки відійти від цього шаленого поспіху, щоб відновитися».

Коучка Анна Брайковська, яка працювала з Іриною, переконана, що всі зміни у команді починаються з лідера:

«Лідер – це та людина, з якої стартує комунікація та перетворення в роботі команди».

Очільниця «Паростка» так і зробила, але зрозуміла, що відійти від справ поки не зможе. Ще до коучингу громадська організація взялася за нову ініціативу для людей з інвалідністю. Цей проєкт виконується за грантової підтримки ще одного компоненту проєкту «3DProject: Розвиток попри перешкоди». Тут лідерство Ірини команді неабияк потрібне.

«Ключ до змін»

На нову ініціативу громадську організацію «Паросток» надихнули результати опитування щодо використання громадських технологій в Україні. З’ясувалося, що 73% людей з інвалідністю ніколи не мали з ними справи. Більшість чули про такі, але не знали, як ними користуватися, або боялися, що не вдасться через брак знань. Ситуація загострилася під час пандемії, коли необхідність використання технологій суттєво зросла. Додатковим фактором стало те, що при розробленні громадських технологій часто не враховують принципів універсального дизайну, а отже – вони лишаються недоступними, зокрема, і для людей із порушенням слуху. Щоб змінити цю ситуацію, команда «Паросток» вирішила розробити спеціальний інклюзивний курс і залучити більше громадських активістів з інвалідністю до користування ними.

Проєкт уже запускається, і керівниця громадської організації розуміє, що, незважаючи на виснаження, має бути включеною у нього на 100%. Каже, що команда не готова наразі її відпустити з ролі лідерки чи знайти їй заміну. Додає, що такі питання треба узгоджувати на стадії планування, а не відмовлятися від лідерства у процесі: «Команда доволі болісно відреагувала на новину, що я хочу відійти від справ. Вони не звикли брати на себе відповідальність. Мене неабияк хвилює ця ситуація, але по-іншому не вийде». 

Жити зараз

Ірина сподівається, що згодом її команда зможе сама вести проєкти. Додає, що на власному досвіді переконалася, якою важливою для лідерів організацій є підтримка коуча. «Коли керівник несе таку відповідальність, це дуже допомагає. Я хочу, щоб команда була в змозі працювати без мене, і коучинг сприяє такій меті», – каже вона. Ірина відчуває себе готовою дозволити команді повністю брати відповідальність за нові проєкти – ще в самому процесі їх написання.

Коучка Анна Брайковська коментує: «Будь-які зміни в організації потребують часу та ресурсу для того, щоб навчитися делегувати. Лідер інвестує їх, щоб пояснити й навчити, дочекатися певних змін, а далі планомірно, крок за кроком, впроваджувати нові рішення».

Робота з коучкою показала Ірині, що їй треба більше прислухатися до  себе та своїх потреб – як у роботі, так і поза її межами.

«Я почала більше робити те, що мені потрібно для самої себе. Сюди належить і вміння казати “ні”. Я усвідомила, що життя – це не десь-колись, воно ось тут – і зараз», – каже активістка.