Віктор Смоляк – дизайнер і комунікаційник Центру розвитку ініціатив «ІнСорс». Дізнавшись про можливість дістати підтримку від коуча у проєкті Фонду Східна Європа, він вирішив, що це хороша можливість подивитися на свою діяльність з іншого боку. «Я розумів, що це може піти на користь як моєму особистому розвитку, так і розвитку організації. Але участь у проєкті перевершила всі мої очікування», – розповідає активіст.

Важливість дрібниць

Основне місце роботи Віктора – бібліотека, а у вільний час він допомагає із ініціативами громадської організації. Розповідає, що це часто створює значне навантаження: складно переключатися із одного завдання на інше, встигати все чи попросити когось із колег про допомогу. Досі він завжди робив усе сам, навіть коли можливості й часу зробити не було, Віктору було вкрай складно заручитися підтримкою інших.

«Я звик брати на себе більше, щоб нікого не перевантажувати. Так, був страх делегувати, і я зрозумів це тільки під час роботи з коучем», – ділиться Віктор.

Іще один виклик, із яким він прийшов на консультацію, – прокрастинація. Через велику кількість дрібної роботи, на яку бракувало часу, Віктор часто вибирав відкласти її до останнього.

Програма коучингової підтримки в межах проєкту «3D: Розвиток попри перешкоди», який реалізується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу, дала змогу громадським активістам подолати ті виклики, які спричинила пандемія. Віктор розповідає, що у зв’язку з COVID-19 команда «ІнСорс» була вимушена кардинально змінити підхід до комунікації, координації роботи та переосмислити, як реалізовувати заплановане. Діяльність організації полягає, перш за все, в організації заходів. Те, як їх провести якісно, вчасно й дотримуючись усіх карантинних норм, стало додатковим завданням: «Найважче було змінити підхід так, щоб і заходи проводити, і все було в порядку з безпекою та здоров’ям присутніх».

Після роботи з коучем чоловік повернувся до колег із новими знаннями про те, як грамотно розподіляти час, аби працювати ефективніше й продуктивніше:

«Коли довго не бачиш результату, то доволі непросто щодня виконувати одну й ту саму рутинну роботу. Але тепер я розумію, що ці дрібні справи нам потрібні, аби створити самодостатню організацію із постійним потоком проєктів та вийти на новий рівень».

Бачення перспективи

Наразі «ІнСорс» підтримує місцеві ініціативи для мешканців невеликих громад у Тернопільській, Рівненській та Хмельницькій областях. Віктор, утім, переконаний, що організація може залучати більше нових людей та управляти більшою кількістю проєктів. І для цього щоденна рутинна, на перший погляд, «дріб’язкова робота» є вкрай важливою. Активіст мріє про те, щоб географія проєктів громадської організації розширювалася, а можливостей для розвитку команди все більшало. Каже, що мотивувати інших йому поки складно, але для себе він уже визначив мету, яка заряджає енергією: «Я хочу, щоб ми не сиділи на одному місці з одним проєктом». 

Участь у коучинговій програмі дала Віктору розуміння, куди далі рухатися, і впевненість іти своєю дорогою. Це відзначає коучка Олена Трегубенко, яка працювала з громадським активістом кілька місяців: «Спершу складалося враження, що йому складно сказати «ні», що зовнішні обставини часто беруть гору над його власними волею та метою». Однак у процесі коучингу це вдалося подолати:

«Віктор зміг розставити пріоритети, визначити власну стратегію і знайти в собі опору. Зникла тривога й відчуття, що все складається не так, як мало би складатися. Він побачив, що часто сам створював собі виклики, та почав шукати в них ресурс для зростання. Додалося впевненості у собі й спокою – розуміння, що він володіє ситуацією і стоїть на правильному шляху». 

Сам Віктор каже, що після роботи з коучкою став продуктивнішим й узявся за ті справи, які давно відкладав у довгий ящик. Як от, до прикладу, створення брендбука громадської організації. Активіст пояснює, звідки такі зміни: «З’явилося розуміння того, як правильно розпоряджатися часом, не брати на себе зайвого і крок за кроком реалізовувати заплановане. Коучинг підказав мені, як мислити інакше, і це починає вдаватися».

Навичка по-іншому розподіляти свій час допомогла активісту побачити для себе нові можливості. Окрім дизайну та комунікацій, він хоче також розвиватися як фасилітатор. Попередній досвід тренерства у Віктора вже є, це йому приносить задоволення, тож зараз має стати новою сходинкою в особистому та професійному розвитку. Крім того, він обожнює фотографувати та планує відновити проведення виставок – як у розрізі діяльності «ІнСорс», так і за її межами. 

А ще Віктор мріє про повноцінну роботу в громадській організації: «Усе починається з малого. Тепер я намагаюся побачити для себе ціль і рухатися до неї із розумінням, які перспективи та цікавіші проєкти вона може принести».