Катерина Мірошніченко звернулася до коуча, щоб знайти способи посилити та згуртувати команду в той час, коли всі вимушені працювати віддалено. Під час пандемії працівники відчували тривогу за себе і близьких, і це, безумовно, впливало на їхню ефективність. «COVID-19 показав, що наші ресурси насправді обмежені. Тому, якщо людина перехворіла на цей вірус, треба неабияк зважати на те, як вона почувається після і чи має достатньо сил для виконання певних завдань. Я намагаюся зараз відстежувати ці моменти по собі й колегах і практикувати більше уважності до стану кожного», – каже Катерина. 

Материнське лідерство

Ще до участі у Коучинговій програмі в межах «3DProject» менеджерка обдумувала, як запобігти емоційному вигоранню команди. Каже, що відтепер спілкування щодо того, як хто почувається, буде невід’ємною частиною внутрішньої комунікації: «Зараз я розумію, наскільки важливо зробити цю практику регулярною. Ми взяли на роботу двох нових людей і думаємо, що з ними такі розмови відбуватимуться щотижня». 

Коучка Катерини, Тетяна Гриценко, підкреслює, що коучинг допомагає менеджерам «усвідомити свій лідерський стиль та свою ідентичність у ролі лідера». Наприклад, Катерина зрозуміла, що досі вибирала в організації материнський підхід. У громадської активістки з «Peli can live» троє дітей, і при постійній роботі з дому їй було складно розподіляти свої ролі на роботі та в сім’ї.

«Тепер я розумію, в чому справа, і змінюю свою поведінку: з родиною я в ролі мами, а в команді моя роль має бути іншою. Я не повинна всіх контролювати або постійно переживати, що щось не так. Навпаки: рухатися до прийняття, що щось може піти не за планом, і це нормально».  

Більш того, Катерина надихнулася самотужки використовувати методи коучингу для розвитку команди. Наприклад, замість того, щоб миттєво відповідати на запитання, вона дає можливість людині знайти рішення самостійно.

Тетяна Гриценко коментує: «До роботи з командою можна застосовувати такі елементи коучингу, як відкриті запитання, активне слухання, усвідомлення й абсолютне прийняття співрозмовника».

Маленьке покращення для організації щомісяця

Однією зі знахідок під час роботи з коучкою для Катерини стало усвідомлення того, якою вона бачить свою ідеальну команду. Активістка зізнається, що раніше міркувала над цим питанням технічно – йшлося про кількість людей та їхні ролі. «Це було значним відкриттям, що я можу про команду думати також і метафорично», – каже Катерина. 

Спираючись на описи з творів Редьярда Кіплінга, вона вибрала модель вовчої зграї. Ось як цю метафору для себе інтерпретує Катерина:

«На мою думку, це надзвичайно справедливе об’єднання. Там піклуються про менших і слабших. Зграя швидка, сильна, дієва, але водночас продумана з турботою. Так і мені хочеться будувати нашу команду – щоб ми піклувалися одне про одного та були такими ж потужними й швидкими».  

Громадська активістка каже, що поставила за мету хоча б одну зміну, маленьке покращення для організації щомісяця. Наприклад, аби допомогти команді утримувати ефективність під час дистанційної роботи, Катерина розпочала практику офлайн-зустрічей раз на кілька тижнів. «За хорошої модерації це дає нам добрий поштовх вперед, ми краще відчуваємо себе як команда», – пояснює вона.

Катерина також змогла розібратися, як краще відчувати себе – підтримувати й надихати. Вона виокремила ті робочі процеси, які найбільше заряджають її енергією, і побачила, де вона тільки віддає, а де черпає сили. Тепер, коли Катерина береться до нових завдань, щоразу питає себе: «Де в цьому завданні я? Навіщо я це роблю?» Участь у Коучинговій програмі також мотивувала лідерку пробувати себе в новому: «Різна діяльність на мене по-різному впливає, я усюди неоднаково проявляюся. Є безліч моментів, над якими я продовжую розмірковувати і після закінчення програми. Це робота-трансформація, яка досі триває».