Катерина Слуговина навчається у 9 класі Заворицької школи, що на Київщині. Катя любить уроки трудового навчання та вміє вигадувати креативний контент для соціальних мереж. Зараз вона – ще й керівниця PR-служби соціального шкільного підприємства «Шкільний вулик».

Історія «Шкільного вулика» у селі Заворичі розпочалась у березні 2021 року. Тоді громадська організація «Наші кроки» разом із учнями подалася на грантовий конкурс від Фонду Східна Європа. Заявники хотіли заснувати при школі фірму, яка спеціалізуватиметься на бджільництві. Ідея Фонду сподобалась, грант надали. 

«Дні на карантині минали нудно, я постійно сиділа в телефоні й не знала, чим зайнятися, – розповідає Катя про свій початок участі у проєкті. – Тож коли побачила сповіщення у шкільному чаті про проєкт, відразу вирішила йти».

Коштом гранту на подвір’ї школи облаштували пасіку із шести вуликів. Фірма не лише збирає та продає мед, а й проводить майстер-класи з виготовлення свічок, дегустацію меду просто з рамок, виїжджає в інші міста й села, де презентує свою продукцію. 

Особливістю соціального шкільного бізнесу є те, що всі ролі на підприємстві розподілені саме між дітьми. Наразі у «Вулику» залучені 15 учнів. Дорослим належить роль кураторів і менторів. Так школярі набувають нових умінь і знань: як генерувати бізнес-ідеї, аналізувати ринок, формувати структуру підприємства, підбирати персонал, налагоджувати виробництво та продажі продукції. А ще – опановують “м’які” навички: комунікації, вирішення конфліктів у колективі тощо. 

У «Шкільному вулику» Катерина відповідає за промоцію. Робить це переважно через соціальні мережі. «Коли проєкт лише розпочався, треба було розповсюдити інформацію про нього у різні місцеві фейсбук-групи, поінформувати якомога більше людей, генерувати ідеї для фото, – розповідає школярка. – Наприклад, коли ми викачували мед, думали, як показати процес, щоб людям було цікаво дивитися на ці світлини. Напевно, мені це найбільше подобається – вигадувати. Плануєш концепцію, потім бачиш результат – і навіть не уявляєш, що це ти міг таке придумати». 

Частково прибуток підприємства хочуть витрачати на потреби школи. На частину коштів облаштують спортивну залу, куплять сучасне обладнання для кабінету хімії. Певну суму передаватимуть дитячому будинку «Надія», де навчаються сироти й діти, позбавлені батьківського піклування.

У планах також – відкрити першу філію «Шкільного вулика» на базі ще однієї зі шкіл ОТГ – у селищі Калита, де розмістять апібудиночок. Він дозволить практикувати апітерапію як метод профілактики й лікування хвороб літніх людей та учасників АТО за допомогою вібрацій бджолиного рою. 

Наразі ідею підтримали у фонді «Відродження» та виявили готовність її співфінансувати за умови, що половину коштів «Шкільний вулик» збере в межах краудфандингової кампанії. І лише за перший тиждень на Спільнокошті вдалося залучити понад 13 тисяч гривень із необхідних 50-ти.

Що дає соціальне підприємництво у школі дітям? На думку Каті, беручи участь у такому проєкті, учні починають розуміти, що таке ринок, дізнаються інформацію, якої зазвичай на уроках не дають, навчаються взаємодіяти, ставити цілі та досягати свого: «А ще – не просто сидіти вдома, а не лінуватися і мати результат. Пів року тому я навіть не думала, що колись поїду на студію, зможу давати інтерв’ю у прямому ефірі».

В Україні ще донедавна практика із заснування соціальних фірм при школах була маловідомою. Програма, яку протягом двох років упроваджував Фонд Східна Європа, – одна з небагатьох, яка зробила відчутний внесок у популяризацію цієї справи в Україні.   

Так, завдяки нашій підтримці у різних регіонах країни з’явилося 18 шкільних фірм. Для учнів 8–11 класів ми розробили навчальну програму курсу за вибором «Соціальне шкільне підприємництво», яка дістала схвалення на державному рівні для використання у школах. До курсу вийшов посібник «Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап». А ще – на Освітній онлайн-платформі Zrozumilo! розміщено два курси про те, як впроваджувати шкільні фірми: один – для школярів, інший – для вчителів. 

Як свідчать результати проміжного оцінювання, проведеного Фондом у лютому 2021 року серед учасників програми, близько 84% учнів та учениць зазначили, що знання, набуті під час реалізації проєктів із розбудови шкільних фірм, стануть їм у пригоді в повсякденному житті. А відсоток вчителів, які готові й надалі підтримувати роботу новостворених фірм, становить 85%. 

«Після закінчення школи обов’язково навідуватиму пасіку, хочу бачитися зі всією командою. Адже насправді – це не тільки навчання маркетингу, підприємницької діяльності. Це ще й спілкування, нові друзі. Я побачила, які учасники нашої команди круті, ми почали по-справжньому дружити», – ділиться Катя.