Цей звіт – уже третя хвиля дослідження, яка дозволяє відстежити динаміку розвитку цифрової грамотності населення України та оцінити вплив суспільно-економічних змін на рівень диджитал-безпеки. З дослідження видно, що віртуальні інструменти дедалі частіше стають незамінними помічниками в роботі, розвитку, покращенні фахових навичок тощо. Однак виклики залишаються – безпека даних, цифровий розрив між поколіннями, доступність онлайн-освіти. 

Методологія дослідження базується на індикаторах цифрових навичок (DSI), розроблених Європейською комісією у межах Індексу цифрової економіки та суспільства (DESI). Оцінюється рівень володіння цифровими навичками за чотирма сферами:

• інформаційні навички (робота з інформацією, новинами, джерелами даних);
• комунікаційні навички (онлайн-спілкування, взаємодія через цифрові сервіси);
• навички розв’язання життєвих проблем (використання цифрових технологій для вирішення побутових і робочих завдань);
• навички створення цифрового контенту (робота з текстами, графікою, відео, кодування).

Результати свідчать про те, що 93% дорослого населення України мають цифрові навички (зростання на 8% порівняно з аналогічними показниками від 2019 року). Частка населення, яке не має цифрових навичок, скоротилася з 15% у 2019 році до 7,2% у 2023 році. 95% підлітків володіють цифровою компетенцією, серед них 79,8% мають рівень вище середнього.

Володіння розвиненими цифровими навичками приносить економіці України додаткові 110,8 млрд євро до річного ВВП. Найбільший попит на ринку праці мають високотехнологічні компетенції, зокрема розробка програмного забезпечення, штучний інтелект і аналіз даних.

Крім того, в межах проведення опитувань стало відомо, що 91% українців вважають інтернет базовою потребою, що прирівнюється до доступу до харчування і безпеки, а 59,6% дорослих українців стикалися з проблемами кібербезпеки за останній рік.

Дослідження цифрових навичок українців проведене з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.