У час повномасштабної війни особисті візити міжнародних партнерів до України мають особливе значення. Це можливість для обміну досвідом, а також нагода побачити реальність країни, що бореться, і почути тих, хто працює на її стійкість.

Саме таким став візит парламентської делегації Бундестагу до Києва, який наш Фонд організував спільно з Центром ліберальної сучасності (Берлін) у межах проєкту «Україна на шляху до ЄС» (раніше — програма «Україна в Європі: парламентський вимір»).

У складі німецької делегації — представники парламентських комітетів, депутатських команд та експерти з питань безпеки й міжнародної політики.

Протягом трьох днів партнери мали насичену програму зустрічей із представниками українського парламенту, Уряду, сектору безпеки, громадянського суспільства та міжнародних організацій.

Візит розпочався із зустрічі з Державною службою з надзвичайних ситуацій України. Делегація побувала на місцях руйнувань цивільної інфраструктури після російських атак, зокрема житлових будинків. Поспілкувалася з рятувальниками, які ліквідовують наслідки обстрілів і рятують людей з-під завалів. Партнери могли особисто переконатися, що війна виходить далеко за межі поля бою та впливає на повсякденне життя цивільного населення.

Під час розмови з народним депутатом Ярославом Юрчишиним делегати обговорили свободу слова, протидію дезінформації та трансформацію медіасередовища під час війни. Окремо йшлося про переслідування українських журналістів з боку російських сил, зокрема задокументовані випадки катувань і вбивств у полоні. Також учасники відзначили роль медіа у викритті корупції та у публічності антикорупційних розслідувань як свідчення збереження свободи слова в Україні.

Цього ж дня партнери зустрілися з представниками німецького стартапу Stark Defence, відомого розробкою ударних безпілотників. Під час розмови йшлося про роль дронів у сучасній війні, технологічні інновації на полі бою та потенціал співпраці між українськими й німецькими оборонними виробниками.

Круглий стіл з українськими оборонними експертами присвятили актуальній ситуації на фронті, сценаріям розвитку війни та стійкості України у 2026 році. Дискусію відкрили короткі виступи Михайла Самуся (New Geopolitics Research Network), Андрія Ординовича (Ukrainian Freedom Fund), Ярослави Братусь та Олексія Москаленка (Центр ініціативи «Повернись живим»). Учасники говорили про потреби Сил оборони, реалістичні стратегічні варіанти за відсутності надійної мирної рамки та ефективність співпраці з європейськими партнерами.

Також німці поспілкувалася із Лесею Огризко, представницею Офісу підтримки змін Міністерства оборони України та директоркою Sahaidachnyi Security Center. Обговорили реформи, зумовлені війною, зокрема трансформацію оборонних закупівель, модернізацію систем управління та впровадження нових стандартів, наближених до практик країн-партнерів.

Пані Леся наголосила на важливості зворотного зв’язку між потребами на передовій та технологічними рішеннями. Крім того, учасники розглянули стан міжнародного оборонного співробітництва, зокрема німецько-українського партнерства.

Наступна зустріч відбулася з Тарасом Березовцем, підполковником, начальником відділу міжнародного військового співробітництва командування Сил ТрО. Він розповів про поточну ситуацію на передовій та пріоритети західної, зокрема європейської, підтримки. Обговорили питання мобілізації, залучення іноземних військ та які гарантії безпеки будуть актуальними для України після укладення угоди про припинення вогню.

У Верховній Раді України делегати зустрілися з представниками Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Разом із Інною Совсун та Ігорем Піддубним обговорили стійкість нашого енергосектору в умовах постійних атак, наслідки масованих обстрілів і заходи для стабілізації системи. Українська сторона також поділилася досвідом, який може бути корисним для європейських країн у питаннях енергетичної безпеки.

Єгор Чернєв, заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, розкрив для іноземних гостей питання оборонних закупівель, парламентського контролю та розслідувань у разі виявлення порушень. Порушили й тему законодавчих аспектів мобілізації, ротації військовослужбовців і створення спільних підприємств.

Зустрілися також з українськими виробниками зброї — ГО «МАҐУРА» та «Південний Парк». Разом із німецькими партнерами обговорили роль технологічних інновацій на фронті, швидкість їх впровадження та як можна здобути перевагу над Росією через масштабування сучасних розробок. Йшлося про переваги й ризики виробництва в Україні під час війни та сприяння співпраці з європейськими виробниками.

Важливе місце у програмі візиту посіла зустріч із представниками Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Під час розмови розглядали теми документування воєнних злочинів, виклики моніторингових місій у прифронтових регіонах, а також — зростання кількості жертв серед цивільних на 70% порівняно з 2023 роком. На таку статистику впливає ескалація бойових дій та збільшення кількості дронів із камерами, які використовуються росіянами проти мирного населення.

Значну увагу приділили питанню незаконного переміщення дітей та поводження з військовополоненими. За словами УВКПЛ, 96% військовополонених піддаються катуванням росіянами перед їх переведенням до офіційних місць утримання.

Із народними депутатами України Іванною Климпуш-Цинцадзе та Олександром Мережком говорили — під час повітряної тривоги у підземному паркінгу — про демократію під час війни та в яких сферах Німеччина може ще більше посилити свою підтримку України.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що українське суспільство продовжує дотримуватися демократичних принципів, і прикладом цього є народні протести проти ліквідації НАБУ.

Завершальною стала зустріч із Джоанн Ла Терр’єр, директоркою Центру з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту CIVIC в Україні. Під час розмови йшлося про роботу організації в Україні з 2017 року — підтримку уряду та Збройних Сил у розробленні інструментів, навчань і політик для захисту цивільного населення. За сприяння CIVIC в Україні створили одну з небагатьох у світі команд із відстеження та мінімізації шкоди цивільним (CCMT), і нині організація працює над тим, щоб зробити цей механізм сталою практикою.

Окрему увагу приділили просуванню Національної стратегії захисту цивільних, яка має посилити безпеку громад, удосконалити запобігання шкоді цивільному населенню та наблизити українські підходи до стандартів НАТО і ЄС. Також обговорили ініціативи з розбудови довіри між військовими та цивільними, зокрема тренінги з ведення діалогу для лідерів громад і офіцерів цивільно-військового співробітництва.

Для нас такі візити — це простір для змістовного діалогу й посилення партнерства. Ми створюємо можливості для прямих розмов, які допомагають нашим міжнародним колегам глибше розуміти український контекст і підтримувати країну на її шляху до членства в ЄС та, звісно, до миру.

Щиро дякуємо німецьким колегам за солідарність та стійку підтримку! Завжди чекаємо у Києві.

Проєкт «Україна на шляху до ЄС» (раніше — програма «Україна в Європі: парламентський вимір») реалізується Фондом Східна Європа спільно з Центром ліберальної сучасності (Берлін) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.