Подiлитись
23/02/2024
Від журналістики до волонтерства – один крок

Війна змусила багатьох змінити професію. Редакція телеканалу «Херсон Плюс» – не виняток. Їхнім головним покликанням під час повномасштабного вторгнення стала допомога людям у важкі часи. Так з’явилася волонтерська група на базі місцевої громадської організації «Спілка журналістів «Альтернатива».

Журналістика під загрозою смерті

Але журналістика із життя редакції нікуди не ділася. Від початку великої війни запит на правдиву інформацію із міста від національних та міжнародних медіа був шалений. Другого березня 2022 року окупанти вимкнули у Херсоні українське мовлення.

Позначати себе представником ЗМІ на прифронтових територіях доволі небезпечно. На фото – Стас Огневський, оператор та волонтер ГО, під час роботи.

За кілька днів редакція зібралася і мала вирішити, що робити далі. Команді «Херсон Плюс» довелося відмовитися від традиційних новинних сюжетів, оскільки знімати їх було вкрай небезпечно. Замість цього вони обрали підпільні методи фіксації того, що відбувалося навколо.

На камери телефонів, сховані у кишені, і з ризиком для власного життя журналісти демонстрували всьому світу, як росія окуповує місто. «Ставить» на керівні посади своїх людей, змушує оформлювати картки їхніх банків, проводить незаконний референдум.

«Вересень 2022 року був психологічно найважчим. Росіяни максимально затягували гайки перед референдумом. Увесь Херсон завішали білбордами, що “росія здєсь навсєгда”. Все робилося із насильницьким примусом. Такого свавілля я не бачив ніколи. Але ми дочекалися деокупації та зітхнули з полегшенням», – згадує Володимир Косюк, голова ГО «Спілка журналістів «Альтернатива».

Команда телеканалу «Херсон Плюс» почала волонтерити у перші місяці вторгнення. Праворуч на фото – Володимир Косюк, голова ГО «Спілка журналістів «Альтернатива»

Він підкреслив, що команда «Херсон Плюс» – єдина, яка зараз працює у місті та яку вдалося зберегти повністю. Навіть у такому становищі знайшлася можливість щомісячно видавати зарплатню завдяки трьом грантовим проєктам, які висвітлювали окупацію Херсона.

«Треба було бачити обличчя цих людей, яким привозять їжу…»

Команда «Херсон Плюс» почала волонтерити у перші місяці вторгнення. Тоді стало зрозуміло, що місту загрожує голод. Хлібозаводи не працювали, ринки були зачинені. До кінця квітня 2022 року протримався останній «АТБ». Найгірша ситуація була в селах: там не працювало взагалі нічого. Тож волонтери вирішили допомогти місцевим жителям. Дивом росіяни не зачепили гуртових складів із продовольчими товарами. Володимир і його колеги налагодили закупку звідти.

«Ми писали старості чи активісту у селі, дізнавалися потреби. Після цього робили закупи і везли продукти туди. Десь тонну-півтори продуктів. Сучасні українські села – це вже не про город, який забезпечує сім’ю. Так, якась худоба є. Але здебільшого усе купують у магазинах. А їх не було», – пригадує пан Володимир.

Фото: За словами Володимира Косюка, голови ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» (ліворуч), возити їжу в мішках було надійніше

Продуктів не фасували, а зважували та роздавали на місці. По-перше, це було дешевше. По-друге, менше уваги з боку росіян, оскільки волонтерів зупиняли на кожному блокпосту з перевірками. Наприклад, до Софіївки, першого села, куди приїхали, – 25 кілометрів. На цьому шляху стояло шість блокпостів. До іншого села, Станіслава, їхати 40 кілометрів, а блокпостів там налічувалося вже 15. І на кожному їх зупиняли.

«На Великдень 2022 року ми розвозили упаковані паски та пряники. Вони нас зупиняли і забирали найсмачніше собі. Тож вирішили возити усе в мішках. Не будуть ж вони собі макарони у кишеню пхати», – каже Косюк.

Перший час волонтери збирали гроші на власні картки. Згодом підтягнулися гранти від фондів. Співпраця із Фондом Східна Європа розпочалася у вересні 2022 року: «Заявку ми готували, перебуваючи ще в окупації. А робота з Фондом почалася вже після звільнення. Ми тоді написали проєкт, основа якого – допомога селам на лінії фронту. Подали його у Фонд Східна Європа та отримали позитивну відповідь».

Косюк зазначає, що їм дуже поталанило. Оскільки банк, у якому обслуговується громадська організація, та податкова виїхали на підконтрольну Україні територію, то і працювати можна було швидко, без збоїв.

Допомога Фонду Східна Європа у межах програми «Шелтер» на той момент була неабияк доречною, оскільки у місті створювалася серйозна гуманітарна криза. Перший місяць після деокупації у Херсон не пускали багато транспорту через обстріли. Тож було складно із доставкою усього.

Фото: Гуманітарні потреби на Херсонщині досі високі. Допомога, яку надають партнери або закуповують волонтери, зберігається на великих складах

Розвозили доволі простий набір – макарони, цукор, борошно, олія. Його вистачало на кілька тижнів: «Треба було бачити обличчя цих людей, яким привозять у села із закритими магазинами їжу. Вони роздивлялися упаковки, хотіли впевнитися, що вони точно українські. Для них це було важливо – розуміти, що це українські продукти, які привезли українські волонтери. А отже, країна про них не забула».

За пів року в межах програми «Шелтер» ГО отримала від Фонду два гранти на закупівлю та роздачу продуктових наборів загальною сумою понад один мільйон гривень.

Від продуктів до гумових човнів

Теракт на Каховській ГЕС став новим страшним викликом для Херсонщини. Від продуктів ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» мала переходити вже на інший рівень гуманітарки. У перші дні після підриву вони шукали гумові човни і чоботи, а також помпи, щоб хоч якось відкачати воду. Певна частина міста була затоплена. Приватні будинки пішли під воду. «Над їхніми дахами можна було проплисти на човнах», – згадує Володимир Косюк.

Вода стояла більш ніж тиждень. Як тільки відійшла, люди почали повертатися. Усе було у болоті та плісняві. «Все необхідно було викидати. Максимум, що можна було відмити, – посуд, і то не весь», – продовжує він.

У вересні 2023 року в межах уже іншої програми Фонду «Разом ми – Шелтер» за фінансування Гуманітарного фонду для України ГО виграла новий грант на пряму гуманітарну допомогу херсонцям, які постраждали внаслідок екологічної катастрофи. Усі розуміли, яким буде перший запит людей, які постраждали від повені. Він справдився.

Фото: Село Садове розташоване на березі річки Інгулець, навколо нього – ставки та озера. Під час затоплення тут постраждали 75 будинків. Волонтери надали постраждалим необхідну допомогу.

«Там були каремат, спальний мішок, подушка, рушник, ліхтар із павербанком. Елементарні речі для людей, які постраждали від затоплення і все втратили. Щоб у своєму домі можна було спати не на вологій підлозі, а у мінімальних комфортних умовах», – каже Косюк.

Люди так і робили. За словами голови ГО, вони намагалися відчистити й відремонтувати бодай щось. Бо якщо кинути будинок у такому стані, то потім його можна буде тільки знести: «Тому і працювали кожен день. А цей набір допоміг людям залишитися вдома, облаштувати хоч якийсь куточок».

Фото: Вода половина цілі райони Херсона. Люди залишилися без житла та речей першої потреби. На фото мешканці затопленого району Забалка отримують необхідну допомогу.

Завдяки грантовим коштам – а це майже один мільйон гривень – ГО закупила та роздала непродовольчі набори 358 сім’ям. Головний плюс – цю допомогу можна було надати оперативно і швидко. Бо, наприклад, грошей на відновлення можна було очікувати довго через бюрократичні моменти.

Але й цього було замало, підтримки Херсонщині катастрофічно не вистачало. Тож у грудні 2023 року «Спілка журналістів «Альтернатива» зібрала заявки на допомогу від постраждалих і надіслала запит Фонду на додаткову допомогу. Так вони отримали ще один грант – вже четвертий від Фонду Східна Європа. Завдяки цій підтримці ще 156 родин будуть забезпечені комплектами непродовольчих товарів.

Фото: Село Чорнобаївка було затоплене після підриву Каховської ГЕС й постійно перебуває під ворожими обстрілами. Місцеві мешканці втратили майже все майно, тож будь-яка допомога для них – на вагу золота.

Із настанням зими потреби людей також змінилися, як і запити. «Половина міста без тепла через обстріли. На котельнях щось лагодять, але за кілька днів це виходить із ладу через влучання снаряду. Тому зараз багато питають про теплі речі», – розповідає Косюк.

Волонтери почали з власної ініціативи «Теплі шкарпетки під ялинку». Перші вже зібрали і розіслали тим, кому вони необхідні. Водночас Володимир розуміє, що будуть і нові запити на шарфи, шапки, пледи, рукавички:

«Тому що холодно у домівках, треба якось грітися. Люди кажуть про те, що в будинках температура від восьми до дванадцяти. Тобто при восьми градусах, звісно, будеш в рукавицях сидіти і в шапці».

«Ми розуміємо, що ці справи йдуть у скарбничку майбутньої перемоги»

На початку вторгнення у команді ГО було до 15 людей. Зараз це вже – 50 осіб, які волонтерять на постійній основі. Костяк залишився тим самим, додалися нові люди. Голова ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» зазначає, що усі у команді працюють на постійній основі й отримують зарплату. Під це вони створили кілька проєктів із міжнародними та українськими організаціями:

«Люди, відповідальні за матеріальні ресурси, за транспорт, за склад. Усі отримують гроші. Бо якщо тобі платять, то ти почуваєшся затребуваним», – вважає він.

Фото: За весь час роботи команда ГО вже допомогла понад 100 тисячам людей. І волонтери не збираються на цьому спинятися.

Володимир зазначає, що поєднання волонтерства і журналістики стало доволі вдалим для їхньої команди, бо таким чином вони зробили удвічі більше хороших справ. І продовжуватимуть їх робити:

«За період окупації наші волонтери допомогли 25 тисячам людей, а загальна кількість за весь час роботи вже становить понад 100 тисяч. І потреба у цій роботі лише зростатиме. Бо відбудовувати усе і допомагати людям доведеться ще дуже довго. Але ми розуміємо, що ці справи йдуть у скарбничку майбутньої перемоги».

 

Програма «Разом ми – Шелтер» реалізується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України. Думки, викладені у цьому матеріалі, необов’язково відображають позицію Фонду Східна Європа та Гуманітарного фонду для України.