На початку повномасштабного вторгнення Чернігівщина першою взяла на себе атаку російського агресора. Область переживала щоденні обстріли, бомбардування. Люди запасалися хлібом, бо боялися голоду.
Директорка Чернігівського хлібокомбінату №2 Ольга Заїка розповідає: від першого ж дня заявки на хліб зросли вдвічі, втричі. Підприємство справлялося з шаленим попитом і виробляло вдвічі-втричі більше продукції, ніж раніше. Важливо було не допустити ажіотажу й паніки, забезпечити всіх хлібом.
Як працювали під обстрілами
Директорка хлібокомбінату згадує, що в перші дні великої війни їм постійно телефонували з тих місць, де ховалися люди. Якщо в укритті перебували більше 500 людей, підприємство власною машиною доставляло туди хліб. Укриття, де було менше людей, знали волонтери. Вони приїздили на підприємство по хліб, щоби потім розвезти буханці містом.
Один із волонтерів, який працював на доставці, згодом згадував у фейсбуці, що саме під час великої війни він побачив справжню ціну хліба. Адже на його машину так чекали в укриттях діти й дорослі. А малеча бігла назустріч, щоб першими отримати гарячий хлібчик. Діти з’їдали по пів буханки, які були тоді дорожчими за всі смаколики.
Керівниця каже: частина працівниць виїхала за кордон із малими дітьми. Інші залишилися, щоб працювати та підтримувати літніх батьків, які потребували догляду. Жінки вирішили чекати вдома синів і чоловіків, які пішли у військо боронити рідну землю.
«У ті дні діставалися на роботу хто як міг. Хто живе поряд, то йшли пішки. А водій чекав перерви між обстрілами та швиденько вирушав за заданим маршрутом, щоб забрати інших працівників і привезти на виробництво», – пригадує директорка хлібокомбінату.
Фото: Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2
У місті діяв режим світломаскування, всюди панувала темрява. Від обстрілів постраждали мережі, тож багато де не було електроенергії та води. Але газопостачання збереглося, бо газові труби лишилися неушкодженими.
Печі хлібокомбінату працювали на газу. Однак блекаути стали випробовуванням. Наслідок відключення електроенергії для хлібокомбінату – це переброджене тісто, яке стоїть на розстійці всю ніч.
Тоді допомогли рятувальники: надали підприємству електрогенератор на 100 кВт. Водоканал забезпечував водою, яку подавали насосами. Завдяки цьому працівники комбінату мали ресурси для випічки хліба.
Про грант дізналися випадково
«До цієї зими ми підійшли вже підготованими. Раніше мали запас борошна на два тижні. Більше тримати було недоцільно з точки зору зберігання. Зараз нашого запасу вистачило б на місяць роботи, а то й більше. Навіть якщо б відрізали шляхи постачання, ми змогли б забезпечити місто найважливішим продуктом. Цей урок ми винесли з минулої зими, – каже директорка підприємства.
– Також застрахували себе на випадок блекаутів: придбали електрогенератор на 450 кВт. Він забезпечить нас енергією в разі відключень чи пошкоджень мереж. Якщо припиниться централізоване енергопостачання, автоматично включиться в роботу генератор. Це збереже тісто й хліб. І ще протягом двох-трьох діб зможемо випікати хліб за відсутності електрики».
Про шанс отримати допомогу для підприємства Ольга Заїка дізналася випадково. В її родині ранок такий же, як у більшості середньостатистичних українських сімей: дорослі збираються на роботу, діти – до садочка чи школи. Поки Ольга зайнята з малечею, чоловік варить каву до сніданку та переглядає новини, щоб розповісти дружині про цікаве та важливе.
Того разу він побачив новину про гранти від Фонду Східна Європа для підприємств кількох областей, зокрема й Чернігівської. «Скинь посилання», – попросила жінка. Ще ніколи підприємство, яким вона керує, не брало участі в конкурсах, грантових програмах. Але Ольга розуміла: в ці часи підтримка їм просто необхідна!
Нова піч для заощадження та автономності
Тож запропонувала роздрукувати програму конкурсу та скликала економістів на нараду. Оскільки суть програми – забезпечення енергоощадження, на підприємстві вирішили придбати електричну ротаційно-конвекційну піч Impex Rotor. Наявні газові печі створюють високі викиди CO2.
Крім того, важливо підстрахуватися на випадок, якщо комбінат залишиться без газопостачання. Електрогенератор уже мають, а як отримають електропіч, то забезпечать собі певну автономність, що важливо для такого підприємства під час війни.
Отже, разом розробили пропозицію на конкурс за грантом, показали розрахунки, як наявність такої печі зменшить викиди. Економісти прорахували необхідні показники. Подали документи, однак перемоги ніхто не очікував.
«Жодна людина на підприємстві в це не вірила, – згадує директорка. – Я була на якійсь нараді, коли Людмила Костянтинівна, наша головна економістка, написала: “Ольго Михайлівно, пишуть, що ми виграли грант! Ви уявляєте?” – ”Не уявляю”, – відповіла я.
Ми зателефонували у Фонд. І коли почули, що наше підприємство справді виграло, це спричинило величезне емоційне піднесення у всіх працівників. Ми залишилися в країні, щоби працювати для тих, хто потребує нашого продукту. І щиро вдячні за надану підтримку. Адже фактично це – допомога для всієї області, яка споживає нашу продукцію, бо ми є постачальниками хлібобулочних виробів на всю Чернігівщину».
Фото: Ольга Заїка та Віктор Лях (президент Фонду Східна Європа) біля придбаної печі
Маючи нову піч, підприємство створило додатково десять робочих місць, відповідно, зросли податки до місцевих бюджетів. Зріс й випуск продукції.
Тепер на підприємстві мріють про розстійну шафу – «компаньйонку» для нової печі від Фонду Східна Європа. Шафа потрібна, бо в ній підтримуються правильні волога й температура для зростання тістових заготовок.
Довідка
У межах проєкту «Power Up!» Чернігівський хлібокомбінат №2 отримав нову ротаційно-конвекційну піч, яка допомагає випікати хліб без використання газу.
Проєкт розробив Фонд Східна Європа для впровадження заходів з енергоефективності у десяти підприємствах у Сумській, Харківській і Чернігівській областях.
Проєкт реалізується в межах програми «Просування енергоефективності та імплементації європейської Директиви з енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням урядів Німеччини та Швейцарії.
Передбачається, що в результаті реалізації проєкту «Power Up!» сукупна річна економія енергії для обраних 10 підприємств становитиме не менше 3000 МВт/рік.