26 серпня провідні експерти, освітяни, державні лідери, міжнародні партнери, представники громадських організацій і активна молодь зібралися у Києві щоб разом обговорити майбутні освітні трансформації, виклики та можливості для освіти в Україні в цілому та в новому навчальному році в умовах війни.

Щорічна освітня конференція «Серпнева-2024» відбулася зокрема й за підтримки Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа коштом Швейцарії.

Ключові спікери та учасники панельних дискусій обговорили, як спільно втілювати освітні трансформації, робити освіту в Україні сильнішою та якіснішою, незважаючи на всі виклики. Попри тривалу затримку через кількагодинну повітряну тривогу, понад 300 учасників в залі та тисячі глядачів онлайн стежили за виступами спікерів і панельними дискусіями. 

Відкрив «Серпневу-2024» виступ віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Він презентував ключові напрями розвитку системи освіти в Україні, зосередившись на технологіях, інноваціях та цифровізації.

«Світ стає інноваційним, технологічним, потрібно швидко реагувати на нові виклики. Для цього маємо трансформувати систему освіти. Разом із МОН працюємо над якісними змінами в кожній ланці. Зокрема, реанімували реформу НУШ, упроваджуємо технології та прибираємо зайву бюрократію, модернізуємо ЗВО, запроваджуємо гранти на навчання, змінюємо підхід до роботи наглядових рад тощо. Окремий фокус на впровадженні Мрії — застосунку, який стане геймченджером для всієї освіти. Наша мета — побудувати систему, здатну формувати професійних і щасливих людей для нової інноваційної економіки», — зазначив він.

Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, у свою чергу, наголосив, що модернізація освіти — це один із пріоритетів нашої держави. Він розповів про нагальні виклики, на які має відповісти сучасна освіта, та про те, яку роль у цьому процесі відіграють трансформації у дошкільній, шкільній, професійній і вищій освіті.

«Перед нами стоїть величезний обсяг завдань на державному й регіональному рівні, на рівні громад та адміністрацій шкіл. Але в потоці турбот перед початком нового навчального року маємо памʼятати: ми розбудуємо омріяну країну, лише якщо збережемо й розвинемо наш людський капітал. Ми втрачаємо його через депопуляцію і міграцію, ми втрачаємо людей на фронті, наша нація старіє. Тому освітнє середовище має формувати освічену, високомотивовану і патріотичну молодь, яка своєю продуктивністю компенсує ці втрати та зможе самореалізуватися. Сформувати таке освітнє середовище — наше з вами завдання», — підкреслив Оксен Лісовий.

Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях виступив на дискусійній панелі про відновлення доступу до освіти. Він розповів, що Фонд одним із перших почав працювати над створенням безпечних умов для офлайн-навчання дітей та облаштовувати укриття. Зокрема, у межах програми «Безпечна школа»  у співпраці з ДСНС, МВС та МОН вдалося облаштувати 39 укриттів, серед яких навчальні класи у Харківській метрошколі, укриття в навчальних закладах Києва, Чернігова та Хмельницькому. Це можливість для понад 26 тисяч дітей, освітян та технічних працівників продовжувати освітній процес у безпеці. Ще 55 укриттів буде облаштовано вже до лютого 2025 року у навчальних закладах Чернігівщини в межах програми «Разом заради підтримки». 

Крім цього, президент Фонду наголосив на важливості підтримання психологічно-емоційного стану освітян та учнів під час навчального процесу в умовах війни. Для цього розроблено кілька важливих навчальних програм: курси «Психологічна безпека дорослих та дітей під час повітряної тривоги в школі» та «Як підтримати дитину під час війни?» від психологині Світлани Ройз на платформі Зрозуміло!, онлайн-курси з мінної та цивільної безпеки, онлайн-курс про радіаційну, хімічну, біологічну та ядерну загрози. Це те, що здатне підтримати, а часом і врятувати життя сьогодні, коли наша боротьба триває.

Віктор Лях також додав, що в центрі уваги трансформацій в освіті та якісних змін мають бути люди – громади з сотнями та тисячами українських родин. Саме їх потреби, пріоритети та виклики мають стати основою при розробленні цільових проєктів, прийнятті рішень та впровадженні всіх важливих процесів.

«Відновлення освітнього процесу неможливе без відновлення громад. Зруйноване житло, школи та лікарні, понівечені дороги заважають мешканцям жити повноцінним життям. Що довше ці об’єкти не відновлюють, то більше людей їде і менше шансів, що вони повернуться. Процес відбудови має бути максимально інклюзивним — враховувати інтереси і запити всіх: і дітей, і батьків, і освітян, і бізнесу, і громад, і держави загалом. Ключ до успіху: партнерство і діалог. Тож я закликаю освітян бути проактивними, будувати взаємодію з міжнародними організаціями, благодійними фондами, громадським сектором. Лише синергія зусиль ладна дати гарний результат», — зазначив він.

Окрему увагу на конференції приділили дошкільній освіті та відновленню доступу до неї в умовах війни. Мунір Мамедзаде, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, зазначив:

«Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Її не можна поставити на паузу, не ризикуючи майбутнім цілого покоління та відновленням країни. ЮНІСЕФ високо оцінює та підтримує зусилля уряду з відновлення доступу до очного навчання, який надається там, де це можливо, і за умови гарантування безпеки дітей. Це критично важливо для успіхів дітей у навчанні. Крім того, це формує відчуття нормальності завдяки стабільному графіку та емоційній підтримці. І стійкість, яку ми вибудовуємо зараз, стане нашою опорою в майбутньому. Ідеться не лише про відкриття шкіл, а й про їхнє належне оснащення для сприяння всебічному розвитку кожної дитини».

Важлива складова для розвитку освіти — допомога друзів України у важкий час. Ці результати були б неможливими без внеску наших партнерів з-за кордону — фондів, організацій, меценатів і волонтерів. Реформи школи, профтехів, відновлення та відбудова — наше спільне досягнення, за яке ми завжди вдячні.

«Попри всі виклики війни, ми розуміємо, що можемо не мати іншого, більш сприятливого часу для впровадження реформ. Учні, які зараз навчаються в 7 класі, у 2027 році підуть до 10 класу «Нової української школи», незважаючи на жодні обставини, і будуть обирати між академічними ліцеями та професійними коледжами. Важливо, щоб вони пішли в сучасну школу, у якій їм буде цікаво навчатися і розвиватися. Якщо ми вчасно і якісно створимо всі необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти — це дасть можливість закласти основи для відновлення нашої країни та дозволить молоді будувати своє майбутнє в Україні», — зазначила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE.

Освітня конференція — це платформа для діалогу між освітянами, владою, бізнесом та громадськістю щодо успішного реформування освітньої сфери в Україні. Разом ми зможемо забезпечити якісну освіту для кожної дитини в Україні в новому навчальному році та у більш віддаленій перспективі.

Організація та проведення заходу здійснюється за підтримки уряду Німеччини та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та Цюрихського педагогічного університету за підтримки Швейцарії, а також Програми EGAP, що фінансується Швейцарією та виконується Фондом Східна Європа.