Німеччина є одним із ключових партнерів України в протистоянні російській агресії. Військова допомога, політична підтримка та зусилля задля зміцнення європейської єдності відіграють критичну роль у нашій спільній боротьбі за безпеку та свободу.

Саме тому такі події, як візит делегації Бундестагу до Києва, мають особливе значення. Вони дають можливість німецьким колегам побачити наслідки війни на власні очі, почути голоси українських парламентарів, експертів та громадянського суспільства, а також посилити нашу співпрацю на шляху до перемоги та відновлення.

До складу німецької делегації ввійшли представники парламентських комітетів, депутатських команд та експерти у сфері безпеки й міжнародної політики. Їхній візит ми організували спільно з Центром ліберальної сучасності (Берлін) у межах проєкту «Україна на шляху до ЄС» (раніше — програма «Україна в Європі: парламентський вимір»).

Тільки-но приїхавши, німецькі партнери відвідали райони Києва, що постраждали від останніх російських обстрілів. Також вони зустрілися з громадською організацією «Солом’янські котики», яка допомагає постраждалим громадам і документує наслідки атак. Ця частина візиту мала важливий символічний вимір: делегати побачили щоденну реальність, у якій живуть українці.

Далі відбулася дискусія на тему «Демократія під час війни» за участю народних депутатів України Григорія Немирі, Іванни Климпуш-Цинцадзе та Галини Янченко.

У центрі уваги — виклики, які постали перед демократичними інституціями у воєнний час, ризики надмірної концентрації влади, потреба зберігати прозорість і політичну конкуренцію, а також важливість міжнародної підтримки.

«Чи можлива повна демократія під час війни? Ні. Чи є Україна повною демократією зараз? Ні, через війну. Єдиний шлях відновити її повністю — закінчити війну», — наголосила народна депутатка Галина Янченко.

Важливими темами також стали безпека та міжнародна стратегія щодо завершення війни. У дискусії взяли участь українські аналітики та експерти з питань оборони — Леся Огризко, Михайло Самусь, Микола Бєлєсков, Олександр Хара та Максим Чеботарьов. Разом із представниками Бундестагу вони говорили про відсутність у Заходу чіткої стратегії завершення війни, страх перед поразкою росії та поступовість у наданні допомоги Україні.

«Європа не повинна просто підтримувати Україну. Ми маємо разом будувати оборонні спроможності, щоб стримати росію. Інакше під ударом опиняться й інші європейські країни», — зазначив Михайло Самусь.

Співзасновник Центру ліберальної сучасності Ральф Фюкс наголосив:

«Невизнання територіальних захоплень, повага до суверенітету України та її права обирати власні союзи, інтеграція до європейської спільноти і дієві гарантії безпеки. Це мінімальні цілі, але навіть вони вимагають від Європи величезних зусиль, щоб забезпечити Україні сильну військову позицію проти росії».

У наступні дні делегація провела низку зустрічей із високопосадовцями та парламентарями. Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, обговорюючи майбутній мир, зазначив: компроміс можливий, але не поступки. Це означає відсутність обмежень для українських військових, розбудову виробництва озброєнь, підтримку логістики й розвідки, але жодного визнання окупованих територій.

З представниками Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки — Єгором Чернєвим та Соломією Бобровською — йшлося про ситуацію на фронті та роль міжнародних партнерів у зміцненні нашої обороноздатності. Зокрема, парламентарі наголосили на критичній потребі в протиповітряних системах, далекобійних ракетах і боєприпасах. Єгор Чернєв підкреслив:

«У нас є дрони, але немає достатньо людей. Росія має більше втрат, але й більше людських ресурсів. До того ж росіяни здатні за місяць копіювати технології безпілотників».

Під час зустрічі з українськими військовими делегати почули оцінку поточного стану на фронті, ключових загроз і потреб армії. У дискусії взяли участь також представники командування Сил територіальної оборони генерал-майор Валентин Головнов, полковник Олег Рибалко та політолог і військовослужбовець Тарас Березовець. Вони допомогли пояснити колегам із Німеччини, якою ситуацію бачить  українська сторона.

Окрему увагу приділили енергетичній безпеці. Делегація зустрілася з представниками парламентського Комітету з питань енергетики, зокрема з Інною Совсун. Обговорювали вплив російських ударів на енергосистему, кіберзагрози та роль децентралізованої генерації у зміцненні стійкості.

Українська сторона наголосила, що навіть попри масовані атаки вдалося зберегти безперервне постачання електроенергії. Водночас треба готуватись до можливих ударів по енергетичній системі восени.

Особливим елементом програми стала зустріч з Андрієм Пастернаком, керівником Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених та незаконно ув’язнених осіб унаслідок російської агресії. Делегати дізналися про зусилля України щодо повернення своїх громадян, які перебувають у полоні.

Також зустрілися із правозахисниками — Максимом Буткевичем та Єлизаветою Сокуренко з Центру прав людини ZMINA. Учасники обговорили проблеми, із якими стикаються колишні військовополонені та цивільні, звільнившись із російського полону. Окремо вони підкреслили важливість документування воєнних злочинів і забезпечення справедливості для жертв.

«Ця війна не за території. Росія прагне знищити Україну як спільноту людей, які мають право самостійно вирішувати своє майбутнє. Саме тому ми називаємо її геноцидною війною», — зазначив Максим Буткевич, співзасновник Центру прав людини ZMINA та колишній військовополонений.

Завершальним акордом візиту стала зустріч із заступником аташе з питань оборони Федеративної Республіки Німеччина в Україні Робертом Прозе, під час якої обговорювали подальшу координацію безпекової співпраці.

Візит німецької делегації став важливим сигналом солідарності та підтримки. Він засвідчив готовність німецьких парламентарів і надалі відстоювати інтереси України у європейських інституціях та спільно шукати відповіді на виклики, які війна ставить перед усім демократичним світом.

Вдячні нашим партнерам і завжди раді вітати в Україні!

Проєкт «Україна на шляху до ЄС» (раніше — програма «Україна в Європі: парламентський вимір») реалізується Фондом Східна Європа спільно з Центром ліберальної сучасності (Берлін) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.