Напередодні Конференції з відновлення України 2026 року українські та міжнародні організації громадянського суспільства підготували Гданське спільне звернення — консолідований голос громадянського суспільства щодо принципів і пріоритетів відновлення України. У документі наголошується, що громадянське суспільство має бути не лише учасником, а й стратегічним партнером і співавтором процесу відновлення України.

Нижче публікуємо повний текст звернення.

Гданське спільне звернення

У вирішальний момент для майбутнього України громадянське суспільство виступає єдиним голосом. Гданське спільне звернення окреслює наш внесок у глобальну дискусію щодо відновлення України та її європейського шляху, об’єднуючи погляди українських та міжнародних організацій громадянського суспільства. Розроблене

напередодні Конференції з відновлення України 2026 року, це звернення адресоване українським органам державної влади, міжнародним партнерам та всім, хто бере участь у процесі відновлення та відбудови. Воно містить орієнтири для Української платформи донорів та її членів і дає можливість відстежувати, чи зобов’язання перетворюються на реальні дії.

Ми наголошуємо, що відновлення України має бути людиноцентричним, ґрунтуватися на правах людини та розвиватися як справжнє партнерство, в якому громадянське суспільство виступає не лише учасником, а стратегічним партнером. Впродовж війни росії проти України громадянське суспільство є на передньому краї національного спротиву агресії та подолання її наслідків. Громадянське суспільство мобілізує мільярди гривень на зміцнення оборони та безпеки, надає невідкладну гуманітарну допомогу, працює над зміцненням стійкості громад та сприяє інноваціям у надскладних умовах.

Організації громадянського суспільства підтримують європейську інтеграцію України та реформи, допомагають розробляти державну політику та надають незалежну експертизу, реалізують пілотні ініціативи зі сталого відновлення, розробляють інструменти для забезпечення прозорості й підзвітності. Ми закликаємо до підзвітності та дій, які усунуть перешкоди для подальшої співпраці та справжнього міжсекторального партнерства задля успішного відновлення.

Гданськ – з його історією солідарності, громадянської участі та демократичних перетворень – є потужним майданчиком для цього Звернення. Це місто нагадує нам, що активна участь громадян і спільна  відповідальність створюють передумови для сталих змін. Ми закликаємо всіх партнерів забезпечити врахування принципів Гданського спільного звернення як основи для рішень, інвестицій та дій, що визначають траєкторію відновлення України.

Наше бачення відновлення

Ми переконані, що відновлення України має бути людиноцентричним, заснованим на правах людини, безпеці та справедливості як необхідних передумовах для тривалого миру в Європі. Відновлення має відбуватися навіть в умовах наявних бойових дій, але зможе повною мірою запрацювати лише після повного припинення агресії, надання Україні надійних гарантій безпеки, захисту, зміцнення стійкості суспільства та інфраструктури. Справедливий і тривалий мир є надзвичайно важливим і має передбачати відповідальність росії за агресію, покарання за воєнні злочини та обовʼязкову сплату росією репарацій. Без гарантування безпеки та справедливості зусилля з відновлення будуть нестійкими та неповними.

Відновлення має бути інклюзивним і опиратися на громадянську участь, професійне впровадження, місцеве лідерство та відповідальність, із повним залученням громадянського суспільства на всіх етапах.

Пріоритетні дії

Реалізація цього бачення вимагатиме змін не лише у тому, що фінансується, а й у тому, як ухвалюються та реалізуються рішення щодо відновлення. Ми пропонуємо пріоритетні практичні кроки, які Уряд України, міжнародні партнери та громадянське суспільство можуть здійснити, щоб перетворити ці принципи у стійкі зміни.

Ми закликаємо Уряд України та міжнародних партнерів:

• Визнати громадянське суспільство співавтором відновлення, зокрема через структуровані механізми та формати для регулярної та змістовної взаємодії з Українською платформою донорів (Ukraine Donor Platform)
• Перетворити зобов’язання щодо євроінтеграційних реформ на дії через забезпечення дотримання прав людини, боротьби з корупцією та верховенства права на всіх етапах відновлення
• Фінансувати гуманітарну допомогу, оперативне реагування та розвиток у спосіб, який забезпечить цілісні шляхи до довгострокової стійкості та відновлення – через узгодження фінансових інструментів для підтримки переміщених осіб та постраждалих громад, від реагування на надзвичайні ситуації до сталого економічного розвитку та участі у суспільних процесах
• Посилювати енергетичну стійкість через розвиток децентралізованих систем на основі відновлюваних джерел енергії, що підвищують безпеку, стійкість, підтримують відновлення та забезпечують надійний доступ до критично важливих послуг у громадах
• Пріоритизувати довгострокові інвестиції у людський розвиток та ключові соціальні послуги, включно з цільовим фінансуванням доступного житла, соціальної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, розвитку трудових ресурсів, молодіжного лідерства, послуг з ментального здоров’я та реабілітації, що дає змогу українцям жити, повертатися та бути успішними у своїх громадах
• Розробити скоординовані механізми для зміцнення соціальної згуртованості та сприяння поверненню, (ре)інтеграції та інклюзії задля підтримки ветеранів, людей, що зазнали переміщення, осіб з інвалідністю та інших груп, які зазнали непропорційно великого впливу – гарантуючи, що ніхто не залишиться осторонь
• Налагоджувати системні партнерства між українськими та європейськими інституціями та громадами для підтримки взаємного навчання, підготовки проєктів, планування за участю громадськості, співфінансування, моніторингу, громадських консультацій та узгодження з стандартами ЄС.

Ми закликаємо Уряд України:

• Забезпечити розробку комплексних стратегії розвитку на всіх рівнях, гарантуючи, щоб пріоритети відновлення визначалися на місцевому рівні, ґрунтувалися на потребах громад та розроблялися у партнерстві з громадянським суспільством, місцевими органами влади, бізнесом та постраждалим населенням
• Надавати національним та місцевим інституціям необхідних можливостей для управління процесами відновлення та інтеграції до ЄС шляхом просування реформи публічного врядування, кращої координації технічної допомоги та розробки заходів для залучення, утримання та розширення повноважень кваліфікованих державних службовців
• Закріпити механізми участі в усьому процесі управління відновленням, зокрема – шляхом імплементації Закону України «Про публічні консультації» та регулярної взаємодії з громадянським суспільством, громадами та постраждалими групами
• Визнати культуру і незалежні медіа наскрізними і необхідними складовими зміцнення ідентичності, соціальної стійкості та демократичної участі, включно з підтримкою їх стійкості в рамках інвестицій у відновлення
• Дотримання екологічних вимог у всіх секторах економіки завдяки впровадженню узгоджених з європейським законодавством політик, зокрема екологічних оцінок, моніторингу, контролю та охорони природи, щоб відновлення наблизило вступ до ЄС та підсилило стійкість країни.

Також, ми закликаємо міжнародних партнерів та Українську платформу донорів:

• Розширити пряме, гнучке та багаторічне фінансування для місцевих суб’єктів відновлення, зокрема організацій громадянського суспільства, ініціатив на рівні громад та соціальних підприємств, водночас спростивши вимоги щодо відповідності та зменшивши залежність від міжнародних посередників
• Забезпечити вихід відновлення за межі окремих проєктів і дедалі більше – перехід до комплексних рішень на рівні громад, зокрема шляхом зменшення розриву між міжнародними донорськими програмами та людино-орієнтованими заходами на місцевому рівні, які надають громадам більшу свободу в ухваленні рішень та пропонують більш узгоджений підхід до принципу «відбудуємо краще, ніж було»
• Зміцнювати механізми соціальної та економічної інклюзії через програми зайнятості, визнання кваліфікації, розвитку навичок, психосоціальної підтримки, реабілітації та (ре)інтеграції для переміщених українців, ветеранів, осіб з інвалідністю та інших постраждалих груп, як активних учасників ринку праці та суспільного життя.