У перші тижні війни хмельницький заклад освіти перетворився на волонтерський хаб, куди зносили гуманітарну допомогу та плели сітки на фронт. Ця практика для них не нова. Директорка Марина Миколаївна розповідає, що ще від початку війни на Донбасі у 2014 тут робили те саме: знімали швацькі машинки з навчальних класів і шили необхідне. Усе місто знало, що функції у закладу вже інші. 

Втім, цьогоріч, за декілька днів після відкриття волонтерського хабу сюди прибігли старшокласники і запитали, чим можуть допомогти.

«Вони врятували нас від нервових зривів. Коли я побачила наших старших, а потім і молодших учнів, то зрозуміла, що все буде Україна, якщо у нас такі діти», – каже Марина Миколаївна.

Творчість у підвалі

Воєнний стан не може забрати потреби творити, а для дітей, які пережили окупацію та обстріли, – це взагалі життєво необхідна терапія. Тому хмельницький заклад освіти відновив свою роботу офлайн у травні. Хоча, за словами директорки, і діти, і батьки хотіли значно раніше.

Самотужки колектив зробив невелике укриття ще в перші дні війни. Тут поставили парти для занять, підвели воду. Вокалісти спускаються сюди з апаратурою і продовжують займатися. Частину підлоги переклали, тож танцювати теж можна. Це – творчість у кризових і некомфортних умовах, але вже скоро в укритті захочеться перебувати.

«Завдяки проєкту «Безпечна школа» у нас тепер буде велике добре оснащене укриття, бо і діти, і педагоги мають почуватися безпечно. Але головне – що ми зможемо там проводити заняття за усіма напрямками», – каже Марина Миколаївна. Додає, що всі директори мають бути зацікавлені у такому проєкті, бо йдеться про безперервний процес навчання офлайн: «Багато шкіл залишають формат дистанційних занять, бо не мають сховища, яке би вміщало всіх учнів. Але діти мають бути в соціумі, мають спілкуватися із однолітками».

В оновленому укритті закладу вже стоїть генератор на випадок відключення світла. Є стаціонарний санвузол, медичний кабінет, ігрова кімната та добре оснащений простір для проведення усіх занять. Директорка наголошує, що тут зробили все, щоб було не лячно, а приємно перебувати. До прикладу, на стінах укриття з’явилися дитячі малюнки. Більшість із того, що запропонували діти, – на тему України та в синьо-жовтих кольорах. Пані Марина каже, що навіть найменші хочуть зробити свій внесок, щоб цей простір відчувався як дружній.

Спокій під час тривог

У межах проєкту «Безпечна школа», який реалізується Фондом Східна Європа, педагоги закладу пройшли тренінги психологині Світлани Ройз щодо підтримки дітей під час повітряних тривог. Директорка вже бачить результати: запропоновані методи стали доволі помічними. Дітям так припала до душі пісня «Крокуй до укриття» із програми психологічної підтримки, що вони самі її співають під час сирени. Дихальна гімнастика від психологині – також допомагає зняти стрес. Особливо це стосується дітей-переселенців, які приїхали до Хмельницького з найбільш постраждалих від війни регіонів.

Дітей-переселенців тут багато, але колектив навмисно не веде обліку, щоб не розділяти. «Це все – наші діти», – пояснює Марина Миколаївна. Більшість із них відновили заняття за тими ж напрямками, які були і вдома. Так, вони прийшли в нові колективи, але, як каже директорка, усі педагоги закладу – «фанати своєї справи», тому дітям із ними цікаво. Є тут і кілька вчителів-переселенців, які швидко набрали групи і завоювали серця учнів.

Як би тут не відволікали дітей-переселенців від пережитого у зоні воєнних дій, але все одно чують від них: «Скоріше би перемога. Нам у вас подобається, але ми дуже хочемо додому». Хмельницький не може замінити їм дім, але може подарувати безпеку, нових друзів та наставників, які дбають, щоб війна не позбавляла їх саморозвитку. Директорка ділиться, що військові ЗСУ теж про це просять: «Ми тут нашу незалежність відстоюємо, а ви, будь ласка, зробіть так, щоб нашим дітям було і безпечно, і весело».

Програма «Безпечна школа» ініційована Фондом Східна Європа з метою підтримки освітньої системи в Україні з оснащення базових укриттів основним обладнанням для забезпечення комфортних і належних умов для дітей, працівників школи та інших членів громади. 

Програма реалізується у співпраці з ДСНС, МОН та МВС. Також ми виказуємо подяку за підтримку своїм партнерам – «Eurasia Foundation» та «Terre des Hommes», а також – компаніям «EPAM Україна», «Baker Tilly International» та «METRO Україна». У програмі беруть участь 28 шкіл по всій Україні, три з яких стануть модельними для інших закладів освіти та органів влади.