Наш давні партнери в рамках реалізації різних важливих для громад ініціатив, PAUCI Foundation, підбили підсумки компоненту, який вони пропрацьовували в рамках спільного проекту “Публічні бюджети від А до Я”, що виконувався впродовж 2016-2018 років за фінансування ЄС.

🏠 🏡 🏡 🏠 🏘 🏚 🏗 🏗 🏚 🏘 Одним із компонентів проекту став розвиток громадських бюджетів у 8 українських містах: Дрогобичі, Долині, Білій Церкві, Сєвєродонецьку, Миколаєві, Кропивницькому, Миргороді, Енергодарі та 2 ОТГ: Білозірській сільській ОТГ, Балтській міській ОТГ.

🔖 🔖Перш за все, варто підкреслити зростання фінансової спроможності ГБ, а саме виділення коштів із місцевого бюджету, передбачених на реалізацію проектів переможців. У Миколаєві ця сума зросла з 10 млн. грн. у 2017 р. до 12 млн. грн. у 2018 р., у Білій Церкві з 5,3 млн. грн. до 7,2 млн. грн., у Кропивницькому з 3 млн. грн до 5 млн. грн., у Миргороді з 750 тис. грн. до 900 тис. грн., у Дрогобичі з 250 тис. грн. до 500 тис. грн. відповідно.

🔖Для аналізу впливу громадського бюджету на громаду Фундацією ПАУСІ було проведене опитування, яке вказує на те, що у більшості громад бюджет участі став ефективним та конструктивним інструментом комунікації між місцевою владою та громадою. Органи місцевого самоврядування отримали аналітику найбільш проблемних питань та пропозиції громади щодо їх вирішення.

Під час опитування оцінка впливу на якість управління здійснювалася за наступними критеріями:

1. Інформування стосовно потреб мешканців та зростання ефективності виконання публічних завдань.

🔖 У Сєвєродонецьку, Миколаєві, Дрогобичі, Білозір’ї низку проектів, які з тих чи інших причин не були допущені до голосування або не отримали достатню кількість голосів, було рекомендовано включити до відповідних галузевих програм або направити частину коштів міського бюджету на вирішення відповідних проблем.


2. Нові ідеї.

🔖 В Енергодарі профільні управління отримали перелік проблем, якими найбільш зацікавлені жителі, а також перспективні ідеї, які можна реалізувати за кошти міського бюджету у межах вже існуючих цільових програм.

3. Громадський контроль.

🔖 У Миколаєві відмічають високий рівень взаємодії відповідних виконавчих органів з громадськістю та авторами проектів, яка ведеться на всіх етапах реалізації Громадського бюджету.

4. Вдосконалене адміністрування.

🔖 Для більшості громад впровадження бюджету участі стає додатковим навантаженням на різні структурні підрозділи, але окрім певних викликів участь у реалізації дозволяє підвищити і власні професійні навички у сфері соціальної комунікації та публічного адміністрування.

5. Зважені справедливі рішення.

🔖 У Балтській ОТГ, Дрогобичі, Енергодарі, Кропивницькому неабияку увагу приділяють деліберації. Зростання кількості та якості консультаційних зустрічей з місцевими активістами та громадськістю дозволяє врахувати більш ширше коло зацікавлених сторін та створює умови для подальшого розвитку деліберативних процесів у громаді.

Що не менш важливо відбулася активізація і самої громади. З’явилися нові лідери, ініціативні групи. Громадський бюджет дав змогу згуртуватися не знайомим раніше людям навколо своїх ідей та інтересів, які вони вважають пріоритетними, що сформувало активне суспільство в місті, діалог і співпрацю між громадою та місцевою владою.

Вплив бюджету участі на місцеву спільноту має свої критерії для оцінки:
1. Зростання активності місцевого населення, поява нових лідерів та ініціативних груп.

🔖 Опитані громади вказали на значну активізацію місцевої спільноти. На мобілізацію громади навколо авторів проектів вказують у Балтській ОТГ, Енергодарі, Кропивницькому. Окрім бюджету участі автори проектів активно використовують інші форми громадської участі: громадські слухання, місцеві ініціативи, електронні петиції. Справжньою школою громадянської освіти бюджет участі став у Сєвєродонецьку, Миколаєві та Енергодарі. Так, громади вказують на створення нових ініціативних груп навколо авторів проектів, які об’єднуються для вирішення локальних проблем.

У Дрогобичі за допомогою бюджету участі вдалося активізувати залучення молоді та студентського середовища до соціально-політичного життя.

2. Підвищення знань та навичок громадських активістів.

🔖 Загалом автори проектів завдяки участі у процесі громадського бюджету краще розуміються на бюджетному процесі та отримують нові навички проектного менеджменту. Наприклад, у Миргороді громадяни, котрі пройшли тренінг з підготовки проектів, краще розуміються у питаннях підготовки проектів та подальшої їх реалізації. Проект з підготовки вистави спільно з польським містом-побратимом, готується до подачі на конкурс “Культурні містки” від Британської ради в Україні.

3. Зростання довіри до місцевої влади.

🔖 Завдяки спільному пошуку шляхів вирішення проблем в більшості опитаних громад спостерігається зростання взаємної довіри між мешканцями та місцевою владою. Прикладом співпраці може слугувати “змішаний” формат робочих груп у Чернігові та Полтаві, які складаються з представників громадянського суспільства, місцевої влади та депутатів місцевих рад.

Найбільшими викликами, на думку представників опитаних громад, є наступні питання: участь бюджетних установ та закладів освіти, контроль за реалізацією проектів, а також контроль за паперовим голосуванням.

На думку експертів, можливими напрямками вдосконалення процесу громадського бюджету є:

• зміцнення спільноти практиків громадського бюджету;
• укріплення формальних та неформальних зв’язків через проведення міжнародних Форумів практиків партиципації, регіональних Форумів бюджетів участі, різних подій та заходів;
• усвідомлення необхідності постійного вдосконалення та зміни громадського бюджету;
• впровадження нових практик партиципації, які відповідатимуть потребам та інтересам місцевих спільнот.

Фонд Східна Європа

memory usage: 55.67mb real memory: 48.25mb