Читайте цей текст англійською.

У середу, 21 липня, відбувся круглий стіл «На шляху до вуглецевої нейтральності України: удосконалення підходів до оподаткування викидів двоокису вуглецю». Захід ініціювали Фонд Східна Європа та Центр Ліберальної Сучасності (Берлін), які спільно реалізують проєкт «Україна в Європі: Парламентський вимір» за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Співорганізаторами круглого столу також були Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Модерував подію Олексій Рябчин, радник голови правління НАК «Нафтогаз України» з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів та зеленого курсу ЄС.

У вступному слові Марілуїзе Бек, директорка проєктів Східної та Центральної Європи Центру Ліберальної Сучасності, наголосила на важливості політики декарбонізації задля уникнення нищівних кліматичних змін. А президент Фонду Східна Європа Віктор Лях підкреслив, що ці питання стосуються кожного із нас. Тому особливо важливо, що до участі в круглому столі були залучені всі стейкголдери – від урядовців та народних депутатів до представників науки і бізнесу.

На круглому столі дискутували щодо таких питань:

  • Як працює система вуглецевого ціноутворення в країнах ЄС, зокрема в Німеччині?
  • Яким чином можна реформувати податок на викиди двоокису вуглецю в Україні?
  • Яка позиція різних стейкголдерів із бізнесу та політики?

Основними доповідачами круглого столу були:

  • Каролін Шенуіт (виконавча директорка, Форум екологічно-соціальної ринкової економіки), яка детально розповіла про німецький досвід у цій сфері; та
  • Надія Новицька (к.е.н., завідувач відділу дослідження акцизного оподаткування Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України), яка представила дослідження «Шляхи вдосконалення податку на викиди двоокису вуглецю в Україні».

Народна депутатка України Ніна Южаніна наголосила на тому, що метою має бути не збільшення податків як таке, а зменшення викидів. Тому проблема має вирішуватися комплексно (1. правильний підрахунок (облік) викидів; 2. державна програма щодо викопних видів палива; 3. чітка стратегія щодо відновлювальних джерел енергії). Ніна Южаніна підкреслила, що відсутність цільового використання отриманих коштів підриває довіру платників податків. Тому важливо направляти ці кошти на захист екології.

Позицію Уряду представила Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Вона наголосила, що в контексті декарбонізації слід створити такі умови, за яких платити за викиди буде дорожче, ніж модернізуватися. Вона також розповіла про концепцію створення Кліматичного фонду.

Сергій Масліченко, радник із питань кліматичного фінансування Віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, екс-заступник міністра енергетики та навколишнього середовища в Україні, зазначив, що успіх кліматичної політики залежить від прийнятності, і всі стейкголдери мають чітко розуміти, як витрачаються кошти від відповідних податків.

Олександр Шумський, начальник Управління адміністрування ресурсних платежів, рентної плати та місцевих податків і зборів з юридичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС України, наголосив на тому, що головне питання – не збільшення ставки податку, а покращення його адміністрування. Наразі, за його підрахунками, ми втрачаємо до 60% надходжень, а вироблення кращих підходів до адміністрування (за незмінної ставки) дозволить збільшити надходження від екологічного податку у 2,5 рази.

Бачення бізнесу представила Ольга Бойко, координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Вона наголосила, що для бізнесу важливі три складові щодо підвищення податків: прогнозованість, поетапність та цільове використання для заходів проти зміни клімату. Вона також зазначила, що енергетичні (екологічні) податки та система торгівлі квотами на викиди можуть співіснувати.

Тамара Буренко, начальниця управління низьковуглецевого розвитку Держенергоефективності, закликала не плутати декарбонізацію із захистом довкілля, а енергоефективність – з енергозбереженням. Податки, як правило, сприяють лише енергозбереженню, а енергоефективність потрібно додатково стимулювати. Тамара Буренко також звернула увагу на збереження принципу «забруднювач платить».

Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, звернув увагу на дотримання принципу справедливості: основний податковий тягар не має перекладатися на населення, а великі промислові виробники та агрохолдинги не повинні уникати оподаткування.

Підводячи підсумок круглого столу, Марілуїзе Бек зазначила, що такі фахові дискусії вкотре доводять: Україна не хоче стати частиною Європи, Україна вже нею є.

Захід пройшов у межах проєкту «Україна в Європі: Парламентський вимір», який реалізується Фондом Східна Європа спільно з Центром Ліберальної Сучасності (Берлін) та фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.

Фонд Східна Європа

memory usage: 57.13mb real memory: 32.25mb